Вітаю Вас, Гість
Головна » 2016 » Жовтень » 22 » "Любімо, шануймо, бережімо..."
13:08
"Любімо, шануймо, бережімо..."

13 жовтня  в Дерев'янській школі відбулося свято "Любімо, шануймо, бережімо..." Це свято відбулося в переддень Дня захисника  України. Цього дня представниці прекрасної статі школи захотіли зайвий раз підкреслити у чоловіках такі якості, як мужність, надійність, сміливість, щиросердя, шляхетність.

З вітальним словом до педагогічного та учнівського колективу звернувся  директор М.В. Карасьов. Михайло Володимирович привітав всіх з Днем захисника України. Він наголосив, що в цей день ми пам'ятаємо тих молодих хлопців і дівчат, які захищають або захищали в минулому нашу Вітчизну. В цей день за новою традицією прийнято вітати і потенційних захисників  країни. Хлопчиків нашої школи бурхливими аплодисментами привітають дівчата. Під шквал аплодисментів, на сцену вийшли ведучі свята, випускниці, Сосюра Валентина та Токарєва Наталія.

В цей урочистий день ведучі закликали вшанувати всіх тих, хто причетний до високого звання захисника Вітчизни: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді нашого сьогодення.

Так уж у світі повелося, що на сильні плечі чоловіка  лягає нелегкий обов'язок захисника. Із вуст учасників звучали зворушливі слова: "Любіть нашу землю, бороніть її, як матір свою, від кожного, хто із злом до неї прийде! Бережи, брат, свого брата, як себе, і не роби йому кривди ніякої!" Ці слова є актуальними в усі часи історії.

Неповторною і легендарною  у свій час була Запорізька Січ. Усе своє життя запорозькі козаки поклали на те, щоб боронити люд український від сваволі іноземних загарбників. Героїчні козацькі подвиги, їхня самовідданність, самопожертва, високий патріотизм і національна самосвідомість засвідчили віковічне прагнення українського народу до свободи та незалежності.

Неможливо було спокійно слухати вірш, у виконанні  Гук Оксани, про те, як самотня мати до кінця своїх днів чекала трьох синів, які загинули на війні. Як це протиприродньо: колисала, любила, навчала, ростила - а війна забрала...

Війна ще довго буде щеміти в грудях багатьох із нас - загиблих не повернути. А українці втрачали свої життя в різні часи: Другої світової війни, афганської війни, ядерного апокаліпсису  Чорнобильської трагедії. Жодна подія не була упущена організаторами свята.

На сцену піднімалися юнаки та дівчата різних класів школи. Вони декламували, співали  пісні.

Хочеться відмітити двох дівчаток, Бойченко Анну та Шевченко Вікторію, які з особливим натхненням виконували пісні "Кленова балада" і "Я в Україні живу".

Диригентами цього дійства були Н.П.Марчук, Є. М.Здоренко, Т. С. Гудименко.

Анатолій Шевченко

Більше фото можна переглянути у Фотоальбомі

Матеріал статті  опубліковано в газеті "Обухівський край", №79 від 21 жовтня 2016 року

Категорія: Свята | Переглядів: 105 | Додав: Ayverso | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar